Чому 92% дітей з інтернатів ніколи не всиновлять

Як можна їм допомогти за 1 хвилину, не виходячи з дому ?

Уяви, ти заходиш до першого-ліпшого інтернату в Україні.

Ідеш до кабінету директора і питаєш:

— Добрий день! Скільки у вас тут дітей живе?
— 100, відповідає вона.
— Вони всі сироти?
— Ні, звичайно, сиріт лише 8.
— 8 зі 100? — дивуєшся ти.
— Так, у решти є батьки.
— Так а що вони тут роблять тоді?..
«Виховуються» і ростуть без батьків.

Батьки цих дітей не можуть їх виховувати з різних причин: іноді банальні (інтернат знаходиться в їхньому селі — зручно), іноді жорстокі (багатодітна сім'я має дитину з тяжкою інвалідністю та в громаді немає денного центру), іноді стандартні (алкоголізм, наркоманія, загроза життю чи здоров'ю дитини).

В Україні майже 100 000 дітей щодня живуть, навчаються, їдять та «розвиваються» у стінах інтернатів. З них майже 8000 — це статусні діти — їх юридично можна всиновити.

Інші 92 000 дітей — мають батьків, їх неможливо всиновити, оскільки вони не мають ні статусу сироти, ні статусу дитини позбавленої батьківського піклування

На даний момент в Україні є багато сімей, які бажають всиновити дитину. То що ж їм заважає?

Трохи заглибимося та подивимося на цих «щасливчиків» — 8000 дітей-сиріт, яких юридично можна всиновити. Більшість з них це:

Підлітки

Діти, які мають братів та сестер

Діти з інвалідністю

Діти з особливими потребами

Сім'ї зазвичай хочуть всиновити одну здорову дитину віком до 5 років. Виходить, кількість дітей, яких реально всиновлять в Україні, істотно звужується — думаю до 1500 дітей!

Я часто чую «Сирітство — це не моє».
Тим не менш, діти, на яких день у день ніхто не звертає уваги, швидко виростають.

12 тисяч підлітків випускаються щорічно з інтернатів. І ось уже нас і наших дітей оточують дорослі, з них:

90% не готові жити у соціумі
50% вчинять злочин,
14% спробують себе вбити,
23% блукають вулицями без житла

Повертаємось до нашого уявного інтернату на 100 дітей:
Пропоную не відпускати на самоплив цей процес, а вплинути на нього!

12 років ми працюємо з дітьми з інтернатів і можемо з упевненістю сказати, що на практиці їм не так багато потрібно, аби повністю і назавжди змінити своє життя.
Кожна людина може допомогти таким дітям, потрібне тільки бажання.

Найпростіше, і мабуть найважливіше — це МОЛИТВА! Вона займе лише 1 хвилину.

Чому 3 підлітків Люду Колю та Пашу дуже швидко всиновили?

У нашому проекті було 3 дітей: Люда 13 років та її брати Коля та Паша по 12 років. За них молилася 1 людина. На подив нашого юриста, справа з усиновлення проходила надзвичайно швидко! Тим часом інші усиновлення часто затягуються, повертаються на доопрацювання, з'являються різноманітні труднощі.

У кожного своя роль, ми маємо різні таланти, час і фінанси, проте щиро помолитися 1 раз за 1 дитину і виділити на це 1 хвилину — ЗМОЖЕ КОЖЕН!
А можливо, і не один раз, а тиждень, місяць, рік, ще й усією родиною.